Історія українського мистецтва

Походження, функції та межі мистецтва в стародавньому світі.

Мистецтво перших Homo sapiens Європи: вибух образності.

Балканська традиція в мистецтві неоліту та доби міді.

Скіфська традиція та грецький канон: взаємодія та впливи.

Палеолітичні Венери та фалічна пластика — перші антропоморфні образи.

Образ людини в хліборобських культурах.

Антропоморфний стиль у мистецтві скіфів.

Київ — центр політичної, сакральної та художньої культури Русі. Вплив християнства й культури Візантії на світогляд та мистецтво слов’ян. Десятинна церква — перший мурований храм Русі.

Мозаїки та фрески Софії Київської: унікальність архітектурної композиції, програма мозаїчної та фрескової декорації, манери майстрів. Роль замовника у створенні головного храму Русі.

Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору.

Що таке ікона, мета й функція сакрального зображення у візантійському мистецтві.

Канон і творчість у Середньовіччі.

Особливості художньої мови іконопису.

Ікони України-Русі: «Св. Георгій-воїн» др. пол. XI ст., «Устюзьке Благовіщення» початок XII ст., «Спас Нерукотворний» др. пол. XII ст., «Богородиця Велика Панагія» початок XII ст.

Тяглість художньої традиції візантійсько-київської доби в мистецтві XIV–XV ст.: архангели з Дальови кінець XIV ст., ікони Спас Милостивий (Учитель) XIV–XV ст. Київський псалтир 1397 р.

Монументальне малярство на прикладі збережених художніх ансамблів у Польщі. Каплиця Святої Трійці в Любліні. Майстер Андрій, провідний майстер початку XV ст.

Художнє оздоблення українських дерев’яних церков — іконостасні ансамблі, ікони «Страсті Христові» та «Страшний суд».

Готичні й ренесансні впливи в українському іконописі XV–XVI ст. Нове мислення художників. Підписні ікони. Зміна художньої парадигми: між новаціями та традицією.

Звʼязок між мистецьким процесом та історією мистецтв.

Григорій Павлуцький як винахідник терміну «українське бароко».

Пошуки національного стилю на початку XX ст. (Георгій Нарбут та Василь Кричевський).

Нова хвиля (кінець XX ст.) та «необароко».

Ян III Собеський і його шинуазрі на прикладі Китайського палацу в Золочеві.

Каплиця Боїмів та її зв'язок з автором праць із флори та медицини Китаю Міхалом Боїмом.

Синкретичний образ Козака Мамая.

Вплив військової культури Османської імперії на українське козацтво на прикладі запозичень у костюмах та озброєнні.

Відображення життя соціуму та природи в українських іконах.

Українські високі іконостаси як взірці поєднання культур західного та східного християнства.

Портрети-ікони в українському мистецтві.

Портрети-ікони в українському мистецтві.

Протосоцреалізм і політизація модернізму — Віктор Пальмов // Федір Кричевський.

Класичний соцреалізм — класична карʼєра соцреалістичного митця Сергія Григор’єва.

Постсоцреалізм — «Хліб» Тетяни Яблонської як інструмент міжнародної політики радянського союзу в повоєнний час.

До обговорення: доповідь Михайла Бойчука на першому пленумі Оргбюро Спілки радянських художників і скульпторів УСРР, який відбувся 27 листопада – 2 грудня 1933 року в Харкові. З книги «До перебудови образотворчого фронту: Стенограми доповідей й виступів..» 1934 року.

Революції, інновації та кінець мистецтва.

Інтернаціональне vs архаїчне в авангардному мистецтві.

Тренди, бренди та ринок підробок авангарду.

Центри та периферії авангарду в Україні.

Синкретичність та мультидисциплінарність.

Минуле та майбутнє авангарду в Україні (тяглість та розриви).

Постмодернізм української Нової хвилі та його роль у трансформації уявлень про сучасне мистецтво.

Освоєння новітніх медіа в 1990-х.

Художник і глядач: вихід сучасного мистецтва в публічний простір у 2000-х.

Новий досвід мистецтва в часи війни (пам’ять, особисті переживання, травма і втрата).

Архів мистецтва воєнного стану.

Теми, образи та сенси в роботах українських художників часів повномасштабної війни.